Зокрема, чимало галасу наробила недавня заява одіозного Ларрі Флінта, який пообіцяв уже в найближчому майбутньому створити порноверсію гучного блокбастера, й тим «відхопити» від загального пирога свій шматок. Втім, це ще не найстрашніший варіант - готові сперечатися, що фанати жанру вже потирають руки в передчутті оголених принад гнучких інопланетянок народу На'ві.
Значно далі в цьому сенсі пішла широко відома у вузьких колах студія Asylum, яка вже готує постери до «своєї» версії «Аватару». Обійдуться, ясна річ, без стереоскопічних окулярів - проте треш-Аватар, судячи з усього, буде здатний вразити розум і серце широкої аудиторії.
Втім, якби все обійшлося тільки «Аватаром»! На совісті вищезгаданої студії (назва якої, до речі, з англійської перекладається як «психлікарня», і дивлячись на їхні фільми розумієш, що вона напрочуд їм личить) сотні низькобюджетних копій світових шедеврів - у середовищі фахівців ця кінопродукція іменується мокбастерами.
Що ж таке мокбастер? Як правило, це низькобюджетний фільм, який здебільшого повторює сюжет очікуваного мегаблокбастера. В активах знімальної групи мокбастера, як правило, напівлюбительські відеокамери (деякі фільми зняті так огидно, що після виходу фільму в прокат неуважні глядачі, які помилково купили цей «шедевр», дивуються - чому «екранку» нині видають у форматі DVD), добряче призабуті або взагалі нікому не відомі актори та спецефекти, в кращому разі намальовані у програмі Paint, а то й узагалі зліплені з пластиліну та картону. Щоб остаточно розставити всі крапки над «i», повідомимо, що навіть найменш відомі кінокритики не беруться оцінювати ці «шедеври» або оцінюють одним-двома, як правило, нецензурними словами. Однак трешевики не здаються, активно клепаючи черговий фільм і постійно згадуючи, що саме їхні фільми «надихають» творців оригінальних стрічок, а не навпаки.
Як не дивно, в активах Asylum уже понад сто фільмів, більшість із яких акуратно «зідрані» з іменитих блокбастерів. Втім, судіть самі.
«Війна світів Герберта Уеллса» - варіація на тему стрічки Стівена Спілберга «Війна світів», що з'явилася у прокаті за день до світової прем'єри блокбастера. Звісно, всі сюжетні перипетії були скопійовані в міру здібностей фабрикаторів «психушки» (язик не повертається назвати їх режисерами). Беручи до уваги, що кіномани всього світу чекали виходу стрічки Спілберга, диски змели всього за пару годин. Можна припустити, що ще за пару годин американські смітники отримали солідне поповнення. Окремою темою у фільмі стояли бойові триножники інопланетян, створені, напевно, зі старих поливних шлангів.
«Скарб Да Вінчі» - зліплений за півтора тижні «шедевр» за мотивами роману Дена Брауна. На Лувр у творців грошей не вистачило, тому переважну більшість сцен із ним було створено за допомогою документальних кадрів та електронних галерей, які накладалися на «задник», перед яким грали актори.
«Чужий проти Мисливця» - безумний треш, створений, мабуть, у наркотичному трансі. Стрічка-пародія на фільм «Чужі проти Хижака». Мисливець, який найбільше нагадує плід злягання Залізного дроворуба й Термінатора, ще довго являвся глядачам у жахах. Створений із анімованої ляльки Чужий освоїв аж чотири рухи.
«Трансморфери» - нічний жах Майкла Бея й паралельно фільм, на який купилося найбільше наших співвітчизників. За тиждень до виходу на екрани блокбастера про гігантських роботів фільм з'явився на всіх файлообмінниках Рунету, позиціонуючись як «украдена версія». Розчарування фанатів не знало меж. Влітку 2009 року у фільму з'явилося продовження.
«Я - омега!» - Безглузде наслідування фільму 2007 року «Я легенда» за участю Вілла Сміта. Видовище самотнього Марка Дакаскоса, який відбивається від монстрів, намальованих у якійсь найпростішій програмі створення зображень, викликає стійку огиду вже на десятій хвилині перегляду.
«Термінатори» - ще один бездарний фільм, створений, мабуть, щоб передчасно звести в могилу всіх, хто хоч якось стосується до популярної франшизи. Зрозуміло, на екранах стрічка з'явилася за місяць до прем'єри фільму МакДжі «Термінатор 4: Хай прийде Спаситель».
«Принцеса Марса» - жахливий гібрид із «Аватара», який нині пожинає лаври, і «Джона Картера з Марса», який тільки готується. На думку творців цього жаху, «цей фільм надихнув Джеймса Кемерона на створення« Аватару».
Низькобюджетні «шедеври» Asylum у першу чергу розраховані на неуважних покупців або користувачів мережевих файлообмінників. Коли кіноман розуміє, що його жорстоко ошукали, як правило, диск уже куплений. Логічно, що розлючені шанувальники кіно залишають на форумах студії тисячі «захоплених» відгуків.
Так за рахунок чого живе компанія? Чому її досі не розорили судові позови голлівудських кінематографістів? Відповідь проста. Основним споживачем фільмів студії є невеликі телекомпанії, в тому числі й українські, які із задоволенням закуповують там дешевенькі (за ціною і якістю) фільми в марній спробі привабити глядача. А засудити кінематографістів «психушки» не так і просто - здебільшого в їхніх фільмах завжди наявні незначні відступи від оригіналу, які й забезпечують «шедеврам» юридичну захищеність. У демократичній Америці легко засудити за плагіат, але дуже важко довести його факт. Так що в найближчому майбутньому на нас чекає продовження безумства від найголовнішої «психушки» планети. Кіномани, будьте пильні!