"Місто гріхів": історії з гірким присмаком

"Місто гріхів" — кримінальний трилер в стилі нуар від режисера Роберта Родрігеса. Стрічка знята за циклом романів Френка Міллера з однойменною назвою.

Події у фільмі розгортаються у вигаданому місті — Бейсін Сіті. Спочатку місто було чимось на зразок перевалочного пункту, де шукачі золота могли продати здобич і розважитися з жінками — звідси і назва. Всю владу в місті поділили між собою корумповані політики і місцева мафія. Але в місті є квартал під назвою Старе місто, який напханий публічними будинками. Тут влада належить шибайголова-злочинцям, з якими навіть поліція не хоче зв'язуватися...

Місто гріхів - рецензія © прес-служба НЛО ТВ

Після виходу на екран фільм "Місто гріхів" мав колосальний успіх, і зібрав касу в 142 мільйонів доларів (при бюджеті 40 мільйонів доларів). У чому ж успіх цього бойовика?

Почати потрібно з того, що творці фільму максимально ретельно підійшли до його створення — для зняття одного фрагменту навіть запросили режисера Квентіна Тарантіно. Перший епізод знімали потай від письменника Френка Міллера, щоб той не передумав завчасно (на щастя, письменнику перші спроби екранізації сподобалися, і він дав добро на подальшу роботу).

Сам фільм автори намагалися зробити таким собі "графічним романом на екрані". До слова, жанр нуар — наче придуманий для цієї стрічки. Для того, щоб підкреслити похмурість всього, що  в ньому відбувається, фільм зробили чорно-білим, але зі вставками кольору. Цей колір — кров, сеча, колір очей або сукні (оригінально, правда?). У номінації "За візуальну загостреність" фільм отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю.

Місто гріхів - рецензія © прес-служба НЛО ТВ

Весь фільм розбили на чотири незв'язні новели, які відбуваються в Бейсін Сіті. Кожна з них складає загальне враження про стрічку. Тут і сексуальна танцівниця (Джессіка Альба), яку рятує поліцейський (Брюс Вілліс). Також тут можна побачити добре відомих Елайджа Вуда і Джоша Хартнетта в абсолютно нових для себе амплуа — і вони прекрасні в них!

"Місто гріхів" залишає після себе дивне відчуття спотворення світу. Він чіпляє нас і тригерить, говорить в котрий раз: суспільство хворіє, авторитетами є не ті люди і йдемо ми не в ту сторону. Напевно, такий післясмак і повинен приносити по-справжньому хороший фільм.


Раніше ми розповідали, чому варто подивитися фільм "Божевільний Макс 3".

ЧИТАЙ ТАКОЖ: