2 вересня у Національній опері України стартував новий 155-й театральний сезон. Почався він з опери Пуччіні "Мадам Баттерфляй". Хоча сезон новий, головний музичний театр столиці цього року відмовився від літніх канікул і давав спектаклі вихідного дня в умовах війни.
До нового навчального року Національна опера вирішила зробити подарунок дітям та батькам — 3 вересня відбудеться прем'єра оновленої версії балету "Пригоди Піноккіо", який поставив балетмейстер Віктор Литвинов на музику Юрія Шевченка. Другий показ балету відбудеться 10 вересня.
Напередодні прем'єри редакція tochkа.net побувала на генеральній репетиції, поспілкувалася з артистами, балетмейстером та диригентом. Найцікавіше – у нашому репортажі.
2007 року Віктор Литвинов написав лібрето і поставив балет "Буратіно та Чарівна скрипка". Однак його сюжет було взято з обох версій казки — і з оригіналу Карло Коллоді, і адаптації Олексія Толстого. У процесі балет, звичайно, змінювався, і зрештою на сцені з'являється оновлена версія під назвою "Пригоди Піноккіо".
Це жива вистава, яка постійно трансформуватиметься залежно від часу, складу артистів чи навіть від глядача. І головне, що вона добра і магічна. У фіналі від прояву людської доброти та любові під звуки чарівної музики всі наші ляльки оживають і перетворюються на звичайних веселих, пустотливих дітей,— каже балетмейстер-постановник Віктор Литвинов.
Сюжет знайомий кожному з дитинства — майстер створює ляльку з поліна, а вона оживає та починаються пригоди. У цій версії Мальвіну звати Лялькою з блакитним волоссям, пуделя Артемона — Цуценям, а Карабаса-Барабаса — Господарем ляльок. Тато Карло зберіг ім'я з казки Коллоді — Джепетто.
Ну а Лисиця та Кіт — це яскраві, колоритні персонажі-антагоністи, які невпинно чинять перешкоди головним героям.
Я переживаю перед прем'єрою, тому що маленький трирічний син вперше побачить мене на сцені якраз на цій виставі. Сподіваюся, він не злякається за маму, бо дивитиметься з першого ряду! Лисиця — дуже підходящий мені персонаж, я така ж характерна та емоційна,— розповідає розкішна виконавиця ролі Лисиці Райса Бетанкоурт.
А от солістка Дар'я Костенко каже, що їй довелося спеціально для ролі Ляльки з блакитним волоссям заспокоювати себе.
Я звикла до характерних і емоційних партій, а моя героїня надто правильна. Доводиться постійно заспокоювати себе, приглушувати емоції. А ще сьогодні на репетиції Піноккіо вперше надів ніс — і я переживала, як ми будемо з ним справлятися в дуеті. Але начебто все гаразд, обійшлося без травм,— посміхається Дарʼя.
Коли у балеті з'являються реквізити, це нелегко. У нас є танець із милицями, бо один із Котів наступає мені на ногу. Важливо не лише їх утримати в руках, а ще й нікого з партнерів не вбити,— додає Райса.
Віктор Литвинов вважає, що дитячі постановки ідеальні для всіх глядачів, у них більше людяності та душі.
Такі постановки більше для людей. "Жизель" прекрасна, так. Але на неї приходять здебільшого балетомани, які дивитимуться на позицію ніг і технічні деталі. Це не означає, що в дитячій виставі не повинно бути фундаменту, він має бути обов'язково. Але це просто різні речі. Дитячий балет — він для ширшої аудиторії, він для всіх,— каже балетмейстер-постановник Віктор Литвинов.
Видно, що свою трупу балетмейстер дуже любить, і навіть якщо робить зауваження, то по-доброму, по-батьківськи.
Зроблю комплімент всьому складу. Це обов'язкові та порядні хлопці та дівчата. Не "видатні й сучасні", не йдуть із задертою головою по театру, а просто порядні люди у роботі та у житті,— усміхається народний артист України.
Про чудового театрального композитора Юрія Шевченка, який написав музику до "Піноккіо", у театрі згадують лише з любов'ю, говорячи, що він зумів стати українським Моцартом за кордоном.
Юрій Шевченко зумів піднятися над вузьконаціональним рівнем і вийти на світовий. Я мав честь та радість виконувати його з оркестром не лише в Україні, а й у багатьох країнах. І де ми не були, його скрізь сприймали на рівні Моцарта, Верді, світових класиків. Все тому, що він був дуже світлою і чистою людиною, яка вкладала все це в музику. Він чудовий мелодист, і це може оцінити кожен, хто почує музику Шевченка,— говорить відомий диригент Герман Макаренко.
Віктор Литвинов знав Юрія Валентиновича понад тридцять років. Разом вони створили безліч чудових вистав.
Я познайомився з Юрою в 1992 році в Канаді. Його запросили з українським народним ансамблем, а я приїхав робити виставу. І там разом ми створили близько семи вистав, популяризуючи українську культуру. Чудова була людина, справжній друг,— згадує Віктор Литвинов.
У фіналі нашої зустрічі Герман Макаренко додав сумну нотку до цієї історії, розповівши, чому фінальний вальс такий сумний. Виявляється, цю виставу Юрій присвятив своєму маленькому синові, який загинув. Сам Юрій Валентинович пішов із життя цього року 23 березня через ускладнення коронавірусу. 1 вересня йому б виповнилося 69 років.
У жовтні Віктор Литвинов починає готувати святковий балет "Новорічні пригоди Піноккіо". А з найближчими постановками можна ознайомитись в афіші Національної опери на вересень 2022 року.
Нагадуємо, що кількість глядачів у залі обмежена — лише 450 осіб, бо саме стільки може вмістити гардероб театру, який відповідає всім вимогам укриття. У разі повітряної тривоги вистава буде зупинена і глядачам запропонують спуститися у безпечне місце.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Рух — це життя: найкращі танцювальні сцени з кіно, що увійшли в історію
- "У мене не було вибору": соліст опери Олександр Мельничук розповів, як захищав Київщину