"Українському соловейку" Анатолію Солов'яненку було б 90 років: гала-концерт у Національній опері

25 вересня виповнилося 90 років від дня народження всесвітньо відомого співака Анатолія Борисовича Солов'яненка. На його честь на сцені Національної опери відбувся ювілейний концерт у виконанні провідних солістів. Цього вечора згадували не лише його найкращі партії, а і якою людиною був відомий тенор. Його називали "золотим голосом" та "українським соловейком", він першим з нашої країни виступив у нью-йоркській Metropolitan Opera. Як викладачеві кафедри інженерної геометрії із шахтарського міста Донецька вдалося підкорити світ — у нашому матеріалі.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Анатолій Солов'яненко народився 25 вересня 1932 року у звичайній шахтарській родині у Сталіно (сучасний Донецьк). При цьому українська народна пісня звучала у їхньому домі завжди — батьки любили співати дуетом. Проте вважали, що музика — це хобі для душі, а в житті треба здобути робітничу професію. Тож Солов'яненко вступив до Донецького політехнічного інституту, щоб продовжити справу батька, а після університету залишився працювати на кафедрі інженерної геометрії та викладав студентам.

Анатолій Борисович Солов’яненко

Однак мрії про сцену Анатолій не залишав усі ці роки та тренував вокал. 1952 року його талант помітив прем'єр Донецького театру опери та балету Олександр Коробейченко. Він запросив його професійно вивчати італійську техніку bel canto, давав уроки двічі на тиждень протягом десяти років.

1962 року Солов'яненка запрошують до Київського театру опери та балету, потім на стажування у La Scala, і його зірка спалахує. Вже за п'ять років він отримає звання заслуженого артиста УРСР, а 1975 року — народного.

1977 року Анатолій здійснює практично неможливе — стає першим українським артистом, якого запрошують до нью-йоркської Metropolitan Opera. Там він виконує головну партію в операх "Кавалер троянди" та "Сільська честь", бере участь у понад 12 спектаклях. Він гастролює по Австралії, Новій Зеландії, Бразилії, США, Аргентині, Японії, безлічі європейських країн. І, звісно, ​​з концертами Солов'яненко побував у кожному куточку України, де часто виступав за мізерні гонорари чи навіть безкоштовно.

  Анатолій Борисович Солов’яненко у "Кавалері троянд" © пресслужба

Попри найширший репертуар, Анатолій Борисович ніколи не забував український фольклор: куди б він не приїздив — привозив народну пісню. Досі "Дивлюсь я на небо", "Чорнії брови, карії очі", "Місяць на небі" вважаються найкращими саме у його виконанні.

На жаль, Анатолій Солов'яненко рано пішов із життя — 1999 року з ним стався інфаркт. Дружина Світлана завжди була для нього найближчим другом та порадником. У подружжя двоє дітей — Андрій та Анатолій. Молодший син Анатолій Анатолійович Солов'яненко — народний артист України та головний режисер Національної опери. Саме він підготував ювілейний концерт із нагоди 90-річчя свого легендарного батька.

На ювілейному вечорі виступали провідні солісти, а виконували, звісно, ​​твори з репертуару Солов'яненка. Прозвучали романс Неморіно з "Любовного напою", куплети Мефістофеля з "Фауста", Te Deum з "Тоски", арія Ріголетто з однойменної опери та інші.

Сцена Філіппа ІІ та Великого Інквізитора з опери "Дон Карлос", Сергій Ковнір, Володимир Тишков та Руслан Танський   © пресслужба

Хоча Анатолія Борисовича немає з нами, настрій, який панує в театрі — це свято, адже ми згадуємо його творчість з любов'ю та повагою. Майже завжди свого дня народження він був на сцені. Можливо, окрім 50-річчя. Тоді до нас кілька днів приїжджали друзі та гості,
— згадує дружина Світлана.

Світлана Солов'яненко © пресслужба

Світлана Дмитрівна, яка не пропускала жодного виступу чоловіка, каже, що він завжди був дуже зосереджений.

Він завжди був сконцентрований у день виступу. А для того, щоб показати все найкраще, готувався заздалегідь. Звичайно, йому притаманне було хвилювання, але воно давало необхідний вогник,
— каже вдова Анатолія Борисовича.

Дует Лакме та Малліки з опери "Лакме", Тетяна Ганіна та Ірина Петрова © пресслужба

Про своїх синів Світлана також говорить із гордістю та любов'ю.

У мене прекрасні сини, я бачу стільки уваги та любові від них. Це два крила, на які я можу спертися. Звичайно, я дуже пишаюся, коли бачу роботу молодшого сина, 
— усміхається Світлана Солов'яненко.

Хор полонених іудеїв та сцена Захарії з опери "Набукко", Сергій Магера та хор театру © пресслужба

Диригент Михайло Дедюра був останнім, хто працював з Анатолієм Солов'яненком. І ось через двадцять років він разом із його сином готував галаконцерт на честь пам'яті батька.

Сьогодні виступають артисти, які виконують найкраще. Коли ти чуєш прізвище Солов'яненка, це зобов'язує тебе робити краще, ніж ти вмієш. Для мене дуже важливий концерт сьогодні, 
— говорить Дедюра.

Головний диригент Михайло Дедюра © пресслужба

Теплі слова пролунали зі сцени від заступника міністра культури України Ростислава Карандєєва.

Господь щедро обдарував його талантом, дарувавши унікальний голос. Але це був лише шанс, а от він уже зміг його використати, доклавши багато праці. Анатолій Борисович працював щодня. Його кар'єра була не зовсім традиційною для оперного співака, але він обрав пісню. І що б Солов'яненко не виконував (а він володів віртуозно і французькою, і італійською техніками), завжди включав до репертуару українські пісні. Саме через нього світ дізнавався про Україну. Ми вдячні за цю його справжню культурну дипломатію, яку він ніс і несе досі, 
— сказав Карандєєв.

Гала-концерт з нагоди 90-річчя від Дня народження А. Б. Солов’яненка © пресслужба

21 серпня 2022 року Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Анатолія Борисовича Солов'яненка Президентською відзнакою "Національна легенда України".


Раніше ми писали про прем'єру неокласичного балету "Доктор Фауст" у Національній опері.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: