Моє сторіччя
Чотири жінки - одна сім'я - живуть в будинку, який незабаром підлягає тому, що знесло. Він зникне, як зникає і двадцяте століття. Будинок - символ, який повинен дати дорогу новому століттю. Життя найстарішої мешканки будинку прабабусі Малу почалося ще при гасовій лампі. А тепер вона живе в світі відео, стільникового зв`язку і Інтернету - час не стоїть на місці... Дочка Малу Марель - принесене в жертву покоління дітей війни. А онучка Ніна - яскравий представник епохи хіппіта сексуальної революції. Ну а правнучка Фостін - представниця вже нового століття і абсолютно іншого покоління. Вона представляє дітей, в яких втрачені "правильні" життєві орієнтири. Та і живе вона з подругою... Чотири жінки - чотири абсолютно різних погляди на життя - цікаво, і як вони уживаються під одним дахом? До речі, спектакль є лауреатом чотирьох номінацій вищої театральної премії "Київська пектораль 2005-2006".
Коментарі