Наливні Яблука
За п'єсою О. М. Островського "Правда-добре, а щастя-краще". П'єса була написана Островським в 1876 році спеціально до бенефісу його друга - актора Миколи Музіля - як життєва комедія. Такою вона залишається і сьогодні.
Тихе Замоскворіччя. Наливаються ароматні плоди в яблуневих садах. Так хочеться любові молодих сердець. Але так багато речей не вкладається в купецькі поняття про щастя і шляхетність, правді і честі, свободу і гідність!.. Невже, щоб возз'єднатися з коханим, треба чекати щасливого випадку? А може все змінить таємний доброзичливець?
Владна стара Мавра Тарасівна, мати московського купця Амоса Панфіловича Барабошева, шукає для своєї внучки Поліксени нареченого-генерала. Але дівчина любить прикажчика Платона Зибкіна, чесного і бідного хлопця. Проти Платона будують підступи Амос Панфілович з прикажчиком. Платону загрожує боргова в'язниця. Але не дарма у доброї няньки Поліксени, що вирішила допомогти закоханим, відповідне ім'я - Філіцата, що значить "щастя". Її стараннями в будинку з'являється новий сторож - відставний унтер-офіцер Сила Єрофійович Грознов, любов колишніх років Маври Тарасівни. Перелякана його появою, купчиха згодна на все - виводить на чисту воду свого сина з прикажчиком, знищує вексель Платона і дозволяє внучці вийти за нього заміж.
Островський оповідає нам веселу, смішну, сентиментальну і мудру історію про яблуневий сад, правді і щастя. Звичайно, ніхто не сперечається - істина одна. Але у кожної людини є своя правда, яка для нього в чомусь незаперечна й свята. І, найчастіше, правда - в щастя! І в тому, що є в наших душах здатність бути щасливим.
Коментарі