Олександр Довженко по праву вважається класиком українського кіно, одиним з найвпливовіших кінематографістів Європи. Фігура Олександра Довженка в українській культурі багатовимірна — він не тільки режисер, але і прозаїк, і драматург і наставник для поколінь кіно-постановників. Редакція
Цікаві факти про Олександра Довженка:
- Олександр Довженко народився в дуже бідній сім'ї. Грамотним в родині був тільки його дід, інші: батьки, бабуся і прабабуся були безграмотні.
- На початку кар'єри Олександр позиціонував себе як художник-карикатурист. Ще перебуваючи в Берліні, він розсилав свої малюнки в журнал "Молот", що знаходиться в США. А після повернення до Харкова, займався малюванням політичних карикатури для місцевої преси.
- У 1930-му році Довженко поїхав представляти фільм "Земля" в Європу і виявляється, хотів дуже вирватися в Голлівуд і познайомитися з Чарлі Чапліном. Сам Чаплін високо відгукувався про творчість Довженка, сказавши, що "слов'янство поки дав світові кінематографії одного творця - мислителя і поета, Олександра Довженка".
- Довженко з юних років надихався природою. Одного разу він найняв робітників і засадив пустир, який був на території Київської кіностудії (нині - кіностудія імені О.П.Довженка) фруктовими деревами і декоративними кущами.
- Безліч сценаріїв Олександра Петровича так і лишилися нереалізованими. Наприклад, він мріяв зняти фільм про Тараса Бульбу і навіть приступив до роботи – завадила Друга Світова війна. Те, що записував у щоденники Довженко, не могло бути відомим авторам книг та фільмів, створених на подібні сюжети пізніше. Так, Григорій Чухрай зняв у 1961-у році фільм Чисте небо про радянського льотчика, який потрапив у німецький полон, – подібний сюжет за багато років до того описаний у Довженка. Ще один сюжет – про начальника табору знищення, який убив два мільйони людей, і захотів поговорити з 2000001 жертвою, російським солдатом, – став одним із епізодів повісті Михайла Шолохова Доля людини.
Редакція
"Земля" (1930)
Легендарна картина Довженка, що принесла йому світову славу. "Земля" вважається справжнім гімном праці, землеробства і людині. Довженка першим в світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від уже зображуваного. Це світогляд нації хліборобів, поетизація природи і праці. Режисер зняв гранично просту але дуже драматичну історію селянської родини в епоху колективізації. Однак тут фірмові прийоми зйомки Довженка з довгими пейзажними планами стали справжнім тріумфом форми над змістом.
Після виходу "Земля" була дуже популярна за кордоном. Світові критики називали Довженка "Гомером кінематографа", у той час як у Радянському Союзі картина була заборонена до 1958 року через надмірний натуралізм, пантеїзм і зневагу до освітленням класової боротьби.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
"Звенигора" (1927)
Одна з ранніх повнометражних робіт Довженка вже відзначилася вражаючою операторською роботою і постановкою. В "Звенигорі" вмістилася і містика, і екшен, і драма про братів, які опинилися в різних політичних силах. На відміну від своїх конкурентів, німого кіно 20-х років, в яких була актуальна тема жовтневої революції, в даній картині було порушено тему давньослов'янської легенди про заритий скарб, що надає "Звенигорі" містику і незвичності.
У фільмі поєднані як особиста філософія режисера, що межувала з пантеїзму, так і передові арт-рухи свого часу - експресіонізм, з яким Довженко ознайомився в Німеччині, і сюрреалізм.
"Арсенал" (1929)
Незважаючи на те, що дуже часто у своїй фільмографії Довженко був змушений знімати пропагандистське кіно за наказом, режисер примудрився, скутий путами цензури, застосувати свій творчий геній до форми. Так "Арсенал" за своєю суттю - потужна зброя пропаганди. У центрі сюжету легендарний Київський завод, на якому взимку 1918 відбулося робоче повстання проти УНР. Майже всі повстанці були вбиті, не дочекавшись приходу червоної армії, а тому, для "червоної" агіткампанії події повстання стали хрестоматійним прикладом для майбутніх поколінь.
Однак "Арсенал" Олександра Довженка наповнений метафоричністю, символізмом, гротеском, гіперболізованими героями і карикатурними "ворогами революції". Він має мало стосунок до історії, а швидше наповнений образами і сюрреалізмом (оживший потртерт Шевченка, безсмертя головного героя - солдата Тимоша, що говорить кінь і т.д.)
"Щорс" (1939)
Історико-революційна стрічка з достатком чудово поставлених батальних сцен розповідає про полководця Миколу Щорса, легендарного героя громадянської війни. Дія відбувається на Україні в 1919 році, коли війська червоних йшли до Києва і стояли бої з військами Петлюри та Драгомирова. Саме в даному фільмі символізм і магічний реалізм Довженка поступилися місцем реалізму соціалістичному.
Не дивлячись на те, що зйомку картини замовив сам Сталін, Олександр Петрович перехитрив вождя і поставив більшовицький фільм на українському фоні. Довженко наповнив картину народними піснями, танцями. У стрічці багато гумору і сарказму, трагічного і комічного, а персонажі нагадують героїв повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".
"Сумка дипкур'єра" (1927)
Другий повнометражний фільм Александара Довженка (перший - "Вася-реформатора", 1926, вважається загубленим). Довженко зняв один з перших гостросюжетних детективів в українському кіно, використовуючи прийоми німецького експерессіонізма.
Сюжетною основою картини була боротьба навколо сумки з дипломатичною поштою, що залишилася після смерті дипкур'єра. Співчуваючі СРСР робочі захоплюють сумку і таємно передають її матросам пароплава, що направляється в Ленінград. Агенти розвідки докладають всіх зусиль, щоб захопити сумку. Матроси в свою чергу проявляють чудеса винахідливості, ховаючи її в неймовірних місцях і прагнучи, будь якою ціною доставити її в СРСР. Тут же Довженка, єдиний раз за всю кар'єру, з'являється в ролі кочегара.
Раніше ми розповідали про
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Вийшов трейлер фільму "Дюна" Дені Вільнева: і кого там тільки немає
- Щоб всім догодити: встановлені нові вимоги для номінації на "Оскар" в категорії "Кращий фільм"
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі