"Мій Король": солодкий і бридкий

17 лютого в кінотеатрі "Оскар" (Gulliver) відбулася прем'єра фільму "Мій король" з Емманюель Берко і Венсаном Касселем, який тепер вийшов в широкий прокат.

На прем'єрі були помічені: Арсен Мірзоян, Дмитро Ступка, Євген Толочний, Гарік Бірча, Іван Пилипець, Артем Гордєєв, Поліна Неня, Яна Алтухова, Ганна Ганопольська, Власта Шовковська, Laliko, Марина Леончук, Кароліна Ашіон, Катя Тейлор, Анатолій Ярема, В'ячеслав Соломко, поетеса Катерина Бабкіна, травесті-діва Монро, Артем Травкін і багато інших.

Мій Король прем'єра

Ось вже протягом не одного десятка років французи знімають непояснювано чуттєве і особливе кіно про любов. Здавалося б, за часів, коли мова закоханих стала темою, піддається спекуляціям в будь-якому жанрі, французькі кінематографісти показують нові стрічки, які змушують хоча б на час сеансу забути про власний скепсис до сентиментальних мелодрам.

"Мій Король", до всього, знятий жінкою, а значить, історія любові тут розписана емоційно, метафорично, послідовно і разом з тим з властивою часткою стихійності почуттів.

У центрі сюжету жінка з чоловічим ім'ям Тоні (Емманюель Берко). Потрапивши в реабілітаційну клініку після невдалого спуску на лижах, вона досить довго відновлює травмоване коліно, попутно поринаючи в спогади про травми душевні, які Тоні отримала протягом багатьох років пристрасного і деструктивного шлюбу з Джорджіо (Венсан Кассель).

Драма про десятирічний союз чоловіка і жінки - четвертий повнометражний фільм і друга заявка французької актриси і режисера Майвенн Ле Беско на головний приз Каннського кінофестивалю. У 2011 її кримінальна драма "Полісс" претендувала на Золоту пальмову гілку і була відзначена Призом журі. У 2015 нова картина Майвенн знову не залишилася без нагороди. Приз за кращу жіночу роль взяла Емманюель Берко, що звалила на себе тягар центрального персонажа, що зазнає все мінливості шлюбного союзу.

У той час як реабілітація в клініці - дія, яка відбувається тут і зараз, постійні флешбеки дозволяють режисерові не ускладнювати картину логічними сюжетними переходами, показуючи тільки ключові сцени десяти років шлюбу Тоні і Джорджіо. Метод такої штучної "ескалації" також не дозволяє часу притупити глибину занурення глядача в характери і ситуації, по суті, спрощуючи завдання простежити еволюцію персонажів.

Разом з тим, Тоні, рівно як і Джорджіо, по-своєму особистості складні, за розвитком яких стежити цікаво аж до останніх сцен фільму. На тлі спраглої до любові, емоційної і потайливої Тоні, Джорджіо - чоловік з характером завзятого холостяка, одержимого однією єдиною жінкою, якого не просто розкусити як дружині, так і, власне, самому глядачеві. Така інтрига, міцно засівши в концепції звичайної розмовної драми, робить "Мій Король" захоплюючим видовищем, навіть попри те, що екранної динаміки тут не так вже й багато.

Цілковито такою непересычныстю фільм зобов'язаний саме акторському тандемовы Емманюель Берко і Венсана Касселя. І нагороду Канн, звичайно, слід було би дати обом, як свого часу нагородили Леа Сейду та Адель Екзаркопулос за тандемну роботу в "Житті Адель". Незважаючи на велику акторську віддачу Берко, саме Кассель демонструє неймовірне вміння жонглювати в одній сцені образами "наймилішого хлопця" і "короля негідників".

Особливої уваги заслуговують паралелі травми Тоні - фізичної і душевної, які без тіні потайливості озвучують в перші хвилини фільму. Головна героїня пошкодила суглоб, який не дозволяє їй рухатися вперед, до того ж він за своєю природою не здатний на рух назад. Силу, з якою Тоні відштовхнулася, аби нерозважливо покотитися зі спуску, можна порівняти із силою, з якою героїня занурилася в роман з Джорджіо, сповнений як прекрасних, так і похмурих епізодів.

Намагаючись вилікувати знерухомлене коліно, Тоні зупинилася, щоб нарешті озирнутися назад, відновити душевні сили і зробити крок вперед. Місце, в якому Тоні заліковує рани, "клініки розбитих сердець" - чуттєва метафора внутрішнього храму, в якому потрібно побувати всім горе-коханцям.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: