"Код доступу" Кейптаун": шведський погляд на психологію спецагента

Сюжет фільму "Код доступу "Кейптаун", що дебютує 9 лютого в кінотеатрах України, має досить затертий вигляд для "типового" шпигунського бойовика.

Нічим не примітний "наглядач" конспіративної квартири в Кейптауні, молодий агент ЦРУ Метт Вестон (Раян Рейнольдс) отримує завдання приглянути за якимось Тобіном Фростом (Дензел Вашингтон), колишнім агентом, який краде секрети розвідки й намагається їх продати.

У "Коді доступу" молодому агенту доведеться не лише захищати життя свого підопічного, з'ясовувати, на кого він насправді працює, а й переосмислити своє ставлення до служби.

Ситуація ускладнюється тим, що самому Вестону хочеться проявити себе перед начальством, а також до чортиків набридло сидіти в Південній Африці. Він мріє перебратися до Парижа зі своєю дівчиною, яка при цьому не здогадується, чим він насправді заробляє на життя.

Своє рішення теми традиційного шпигунського трилера швед Деніел Еспіноза наповнює штампами і цілком традиційними, навіть обивательськими уявленнями про роботу спецслужб.

Герої його фільму - це чоловіки в чорному з виразними рисами обличчя, які досконально володіють зброєю та прийомами рукопашного бою.

Старі заслужені агенти обов'язково пересуваються на LearJet і чорних LandRover, а молоді можуть ні-ні та й видати через недосвідченість пару секретів своїй подружці. При цьому і ті, й інші можуть похвалитися наявністю і тарганів у голові, і скелетів у шафі.

Якщо винести за дужки всі сюжетні шорсткості, "Код доступу "Кейптаун" пропонує глядачам динамічний сюжет і добротну акторську гру. Протистояння двох характерів, що триває весь фільм, переривається тільки смертю одного з героїв, а відповіді на питання "хто правий" і одвічно-шпигунське "хто на кого працює" залишаються неясними до самого фіналу.

Також звертає на себе увагу режисерська робота: світлове рішення кадру, зйомки "з руки" та кліповий монтаж роблять глядача активним учасником подій.

Але швидка зміна кадрів у насичених і без потреби подовжених екшн-сценах не дозволяють насолодитися ними повною мірою та змушують думати, що творці фільму десь переборщили, заощадивши час на установку штатива й монтаж операторських рейок.

За словами Дензела Вашинтона, його в картину маловідомого режисера зі Скандинавії привабив оригінальний режисерський почерк, а також можливість зобразити складні психологічні колізії. "Я відчув, що Тобін - психопат", - розповідає про свого героя актор.

Трохи похмурий "лютневий" трилер "Код доступу "Кейптаун" привабить шанувальників шпигунської естетики, поданої під соусом нестандартного режисерського підходу: з приправою з психології, екшну й насильства.