«Карате-Кід»: недитячі прийоми і драматичний Джекі Чан

Голландський режисер Харольд Цварт вирішив зробити спробу відродити інтерес до фізичного самовдосконалення шляхом східних єдиноборств. Кожне покоління вимагає своїх героїв: Термінатори, Рембо і Роккі завжди будуть користуватися популярністю. Але ось оригінал «Карате-кіда» послужив прикладом для підлітків у 80-х, тому нове покоління вимагає оновлення. Що Цварт і зробив.

Десятирічний хлопчик Дре переїжджає зі своєю матір'ю в Китай. Дре з тугою ходить в нову школу, вечорами дивиться мультики про Губку Боба і страшенно сумує за домівкою. Незабаром негренятко потрапляє у халепу через симпатичну китаянку- при першій же спробі міжкультурного обміну Дре отримує від китайських хлопчиків по повній програмі. Всі ці розбірки тривають до тих пір, поки на горизонті не виникає Джекі Чан в ролі слюсаря з задатками вчителя кунг-фу. Саме він і починає готувати Дре до змагання з кривдниками.

Сам Джекі Чан вперше грає драматичну роль без класичних жартів. І взагалі в цій картині він не схожий на себе. Можливо, ця роль реабілітує його після низки невдалих робіт, тому що тут перед нами стара і втомлена людина, справжній наставник, що не вимагає нічого взамін, крім високих досягнень учня. Джекі тут не тільки показує маленькому Дре всю могутність китайської культури (починаючи від Великої китайської стіни до бойових мистецтв), але і відкриває для хлопчика поняття дзен-буддизму - чого варта історія з курткою. Нащадок Уілла Сміта, звичайно ж, прикрасив цей фільм своєю білосніжною усмішкою і красивими прийомами кунг-фу. Протягом всього фільму дратувала тільки мама Дре, яка весь час верещала, кричала і примушувала сина підняти з підлоги куртку.