Жорж Мельєс - унікальний кінематографіст, адже винайшов цю професію у далекому 1896 році. Його «Мандрівка на Місяць» 1901 року вважається першим художнім фільмом. В наші дні ім’я Жоржа Мельєса уособлює зародження кінематографа, а його нащадки продовжують справу показів німих фільмів з живим музичним супроводом та театральним зачитуванням тексту.
У рамках
- Ваша сімейна справа вражає. Розкажіть, скільки поколінь переймає традицію цих кіно-перформансів і як нащадки Мельєса ставляться до спадку свого предка?
- Це справді унікальна ситуація в світовому кіно. В нашій великій родині вже кілька поколінь живе дослідницький інтерес до спадщини Мельєса. Ми підтримуємо і розвиваємо її не лише для родини, а й для всього світу - шляхом яскравих кіно-перформансів.
У Жоржа Мельєса є сім правнуків і правнучок, вони мають різні професії, від медиків і математиків, до представників творчих професій, як у моїй родинній гілці. Мій дідусь був оперним співаком, син - музикант.
- Продовжуючи тему творчих професій, зокрема, ваша дуже цікава. Вас називають “актрисою тіней”, та, що ховається за лаштунками і озвучує власним голосом німе кіно...
- Цю справу я перейняла у дідуся коли мені виповнилось 20 років. Свою роль “за кулісами” я граю з радістю. Люблю розважати словесними каламбурами глядачів. У нас так повелося в родині: чим інтелектуальніша людина, тим важче їй з публікою, а в мене з цим проблем немає (сміється).
- Звідки походить таке ремесло, чи придумав його сам Мельєс?
- Мельєс продавав свої фільми організаторам ярмарок. Дуже часто ці люди були неписьменними, тому він усно давав рекомендації, авжеж про інтер-титри тоді навіть не йшлось. Самі тексти не збереглись в письмовому вигляді, в нашій родині вони передавались усно.
Родичі-науковці мені інколи дорікають за те, що тексти Мельєса не дуже наукові, іноді суперечать всім правилам фізики і здорового глузду. Але самі вони не зуміли б так аристократично їх прочитати, як я, от і заздрять (сміється). У нас в родині вже всі знають, що Марі-Еллен - це така сміховинна істота, клоунесса. Але я знаю, яким мав би бути дух цих кіно-концертів - трохи божевільним і безтурботним, як я. Коли бачу захоплену публіку - переконуюсь у цьому.
- Як з часом еволюціонував музичний супровід до фільмів Мельєса?
- В багатьох родинах на початку ХХ ст. в будинках стояли піаніно, і навички грати були дуже поширені. На той час грали перш за все популярну музику - польки, вальси, мазурки, романси, тобто хіти того періоду. Така тенденція збереглась і донині, тому що дуже важливе бачення сучасних піаністів, аби вони пропустили ці фільми через себе.
- Говорячи про сучасну музику: як ви особисто ставитесь до моди супроводжувати німе кіно електронною музикою, як, наприклад, це зробив французький дует Air до знаменитого “Польоту на місяць” Мельєса?
- Мені зовсім не сподобалась музика Air. Вони працювали наспіх, не дослідили ритміку фільму. Хоча, в цілому, я зовсім не проти такого сучасного звучання в старому кіно. Оскільки музика до фільмів Мельєса тих часів ніяк не зафіксована, це дає простір для сучасного переосмислення. Мені до душі імпровізації, але це треба робити з розумінням.
- Чи слідкуєте за тим, як інтерпретують спадщину Мельєса інші митці?
- Авжеж, я зовсім не закрита до таких експериментів. Дуже часто музичні гурти використовують фрагменти фільмів Мельєса у власних кліпах, серед них мені найбільше подобається The Doors і Smashing Pumpkins. Бувають також роботи, які відверто дратують, від цього нікуди не дітися, але в такі моменти я себе заспокоюю: “Мері-Еллен, тобі байдуже, бо ти автентична, а вони - бліді копії” (сміється).
- Окрім кіно-перформансів, ви шукаєте загублені фільми Мельєса, колекціонуєте артефакти пов’язані з його творчістю. Наскільки це успішна справа?
- Я впевнена, що усіх фільмів мого прадіда ми не знайдемо, але на теперішній момент знайдено 215 стрічок. За кількістю -це менше половини, але за хронометражем - трохи більше. Загалом лише 8 фільмів не були втрачені за життя Мельєса, решта - це постійний пошук. Що далі, то складніше їх шукати.
- Після стількох років перформансів, чи немає у вас відчуття, що ви знаєте Жоржа Мельєса особисто? Що би ви йому сказали при зустрічі?
- Я вже настільки добре його знаю, що сказала би “Що ти тут робиш, діду? Ти ж помер давно!”
- З того, що я читала про пана Мельєса, знаю, що він був дуже веселим і по-справжньому розважався на зйомках фільмів. Ви дуже на нього схожі.
- Так, мій дідусь казав, що я духом і характером дуже схожа на прадіда. Отже моя така несерйозність від самого Мельєса. В житті стільки лиха, хвороб, нещасних кохань, тому коли є змога, краще веселитися від душі.
Всі найактуальніші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі