Актори першої спортивної української драми Олексія Шапарєва завітали в редакцію онлайн-ресурсу , де відповіли на запитання читачів.
- Розкажіть, як ви проходили кастинг фільму "Правило бою"? Можливо, режисер Вас особисто запросив?
Ахтем: Ми з Льошею були знайомі ще з часів серіалу "Гвардія", тому в цьому випадку мені просто пощастило.
Даша: Завжди працює правило підбору команди, коли всі мають бути в синергії, і всі повинні відчувати одне одного. Ми з Льошею були знайомі дуже мало на той час, і я справді дуже вдячна йому. Як мені запропонували…
Це був Новий рік, я була на прекрасному курорті, у мене розвивалася біла завіса, легкий бриз з океану, я намагалася не думати про роботу. Аж раптом приходить повідомлення від Шапарєва: "Здрастуй, Дашо! Пам'ятаєш, ми познайомилися на Одеському кінофестивалі? У мене для тебе є ролька". Я прочитала сценарій, відразу написала Льоші, що я в захваті, і шалено хочу зніматися.
- Дашо, як ви вживалися в роль? Що було найважче?
Ні, в мене не було нічого важкого. Ти робиш те, що ти любиш. А я шалено хотіла зніматися у цьому фільмі, готувалася морально, була у захваті від сценарію і від партнерів. У нас найперша зміна фільму розпочалася о 12 ночі і тривала без перерви 19 годин, я була в кожному кадрі.
При цьому, це була перша сцена для Жені Галича, який до цього взагалі ніколи не знімався у кіно, та ще й найскладніша – сцена кохання, поцілунків, пристрасті. У нас було дуже багато дублів, не тому, що ми не вміємо цілуватися або показувати пристрасть. Мабуть, єдина складність у тому, що в добі було мало годин.
- Ахтеме, розкажіть, що має бути такого у сценарії, щоб він вас зацікавив? Чим зацікавив фільм "Правило бою"? Чому погодилися?
Має бути об’єм. А також ідея – навіщо тобі ця роль, що ти хочеш сказати, навіщо ти підеш туди зніматися. Бажано чесно зізнаватися, щонайменше, самому собі, навіщо ти йдеш зніматися, навіщо ти репетируєш ту чи іншу роль. В одному випадку – це можуть бути просто гроші, в іншому випадку – виключно ідея. Чудово, коли це поєднується: тобі подобається сценарій, і за це отримуєш гідну винагороду. Тоді це взагалі велике щастя. Як казав свого часу Станіславський: "Шукайте в поганому хороше, а в хорошому – погане".
Завжди хочеться, щоб глядач якихось 5 хвилин полюбив твого героя, через 5 хвилин почав ненавидіти, через 3 хвилини почав співчувати, через 10 хвилин захотів наслідувати його, а потім знову почав ненавидіти. Це завжди цікаво, адже так виходить живий персонаж, об'ємний, неоднозначний. Це цікаво, це повчально, бо будь-яка хороша робота завжди несе в собі заряд культурної освіти. У "Правилі бою" три моменти. Перший – це режисер Олексій Шапарєв, який запросив мене зніматися в цьому фільмі. Друге – те, що Льоша тоді розповів про цю спортивну драму, дуже зацікавило мене. Третє – сам жанр, оскільки спортивна драма мало досліджена на території українського кінематографа.
- Дашо, чи складно було зніматися у фільмі про бокс? Адже це не зовсім дівчача стрічка?
Мені було зовсім не складно. За сценарієм, у мене були романи з двома хлопцями, на 10 років молодшими. І мене ця ситуація цілком влаштовувала. Плюс, такі приголомшливі партнери! Тут головне не жанр, а той образ, який ти несеш у маси.
Моя героїня – спортивний психолог, яка працює з головними героями. У мене є завдання – підставити і спокусити персонажа Жені Галича, щоб остаточно вибити його з колії. Мені здається, вийшло. Не знаю, це треба, мабуть, у Галича запитати.
- Ахтеме, розкажіть про свого персонажа. Хто така "Людина в чорному"?
Я так розумію, що мій персонаж – це якийсь парафраз на одного з кримінальних авторитетів, які свого часу жили в Донецькій області. Ця людина несе за собою якусь протизаконну атмосферу, така собі людина у футлярі.
Тільки ближче до фіналу стає зрозуміло, що так, він справді представник кримінального світу, який звітує перед більшими акулами цього кримінального моря-океану. Робить ставки, контролює спортивний тоталізатор.
- Як, на ваш погляд, зараз розвивається українське кіно? Чи є якісь жанри в пріоритеті? Спортивний екшн – зовсім новий жанр, якого відгуку очікуєте від глядачів як актори?
Даша: Активно розвивається. Мені є що додати як креативному продюсеру продакшну, який якраз зараз знімає українське кіно і серіали. Якщо дуже коротко, то в Україні нині намагаються знімати драмеді – дуже популярний жанр у всьому світі: драма + комедія. Це щось дуже життєве, але з більш гострими моментами як гумору, так і трагізму. Дуже чекаю, коли в Україні почнуть знімати мюзикли.
Завжди хочеться, щоб те, що ти зробив, не залишило глядачів байдужими. Як мені здається, найсумніше для людини, яка займається будь-яким видом творчості, – це мовчання по відношенню до того, що ти зробив. Звісно, дуже хочеться, щоб всі сказали: "Вау! Як круто ви зробили!" Але буває по-різному. Найстрашніше – це байдужість. Звичайно, хочеться, щоб те, що ти зробив, знайшло визнання. Що стосується фільму "Правило бою". Судячи з того, що ми бачили у трейлері, це хороший, міцний, цікавий, емоційно правильний із шалено красивою картинкою бойовик-екшн-драма. Для мене це перший досвід повного метра, за що я дуже вдячна Олексію Шапарєву. Український кінематограф буде розвиватися лише в тому випадку, якщо український глядач буде ходити в кінотеатри, тому ми просто чекаємо. Приходьте всі!
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Ахтем: Складно сказати з приводу пріоритетів. Досить багато авторського кіно соціальної спрямованості. Дуже багато пов'язаного з війною, яка йде, і це не дивно. Коли відбуваються такі титанічні зрушення, звільняється дуже багато енергії, зокрема і творчої, у кінематографі.
Я особисто підтримую прийнятий закон про заборону серіалів, які пропарадують військові спецслужби країни-агресора.
Дивись тизер першої спортивної мелодрами:
Нагадаємо, прем'єра першої української спортивної драми «Правило бою» запланована на 24 листопада 2016 року.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі