В кінці грудня, перед творчим вечором поета Вані Якимова в Одесі, ми зустрілися з ним. Поговорили про його першу збірку і постаралися познайомитися ближче.
- Нещодавно ви видали збірку "Стихи.Письма", розкажіть про нього. Які вірші туди увійшли?
Це моя перша збірка, яка вийшла накладом дві тисячі примірників. Туди увійшли "приємні" вірші: на які я отримав найкращі відгуки і ті, які подобаються особисто мені. Вся робота з відбору віршів починалася з мене і моїх друзів, різних професій, з хорошим смаком. Туди навіть увійшов мій приятель, який працює на СТО.
- Чому ви додали туди листи?
Для більшого розкриття моєї особистості. Це приємне доповнення збірки. Мені вони дорогі.
- Сьогодні ви приїхали до Одеси, а що в планах на майбутнє?
Поки я не планую гастролювати. Це втомлює. Концерт від ста чоловік і вище забирає багато емоцій. У мене частіше трапляються яскраві одноразові вилазки. Із задоволенням приїжджаю на квартирники в Одесу.
- Ви отримали дві вищі освіти. По якій спеціальності?
Я закінчив Київський політехнічний інститут і Міжнародний університет фінансів, де я навчався на вечірньому відділенні. У той період я багато працював над собою. Багато займався: КПІ, англійська, французька, а ввечері - на пари в МУФ.
У КПІ я ходив до театральної студії. Художній керівник досі запрошує мене взяти участь в театральних постановках. І я із задоволенням погоджуюся. Люблю грати ролі другого плану. Головна роль занадто нудна. Другорядні ролі для того і вводяться, щоб ємко підкреслити сюжетну лінію. У них я бачу більше відповідальності та інтересу.
- Як ви ставитеся до того факту, що все переходить в епоху Digital? Чи є в "цьому світі" місце для поезії?
Я ставлюся до цього добре. Навіть дуже. Колись я проводив опитування зі своєї сторінки: "Чи варто мені зробити сольний вечір?". А потім, через три тижні, на концерт прийшло більше чотирьохсот чоловік.
Це скорочує дистанцію між автором і читачем. Спілкуюся я переважно з особистої сторінки на Facebook, хоча маю паблік Вконтакте і Facebook, Instagram і Soundcloud. Також, часто викладаю відео зі своїми віршами. Раніше мені допомагали мої друзі режисери, а зараз мене знімають талановиті студенти з Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Ми знімаємо мої читання на білому тлі хронометражем приблизно півтори хвилини. Нічого зайвого, все лаконічно.
- Що повинен робити поет, щоб розвинути в собі талант?
Працювати! Працювати! Працювати над собою! Якщо прикладати багато зусиль і продовжувати діяти, то все вийде. Я ніколи не перестаю вчитися. Перед своєю презентацією 15 грудня в Києві я переглянув поетичні вечори з Михайлом Козаковим. Беру техніку у метрів.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Чи ставите ви перед собою цілі і які?
Намагаюся писати вірші більше і краще. Ніякі інші цілі я навмисно не ставлю. Все повинно бути гармонійно. Як зараз: рівень відгуків на мою творчість можна порівняти з моїми творчими зусиллями.
- Ви колись говорили, що пишите від туги. Правда, що саме туга надихає на таку світлу поезію?
Не завжди від туги. Швидше пишу про те, що переживаю насправді. Про те, що я відчув і чим хотів би поділитися з іншими.
А надихає мене багато. Люблю відвідувати академічні театри, захоплююся творчістю Івана Івановича Шишкіна.
- Чи існує вірш, з яким ви себе асоціюєте?
Всі вірші, які я пишу - це я. Мне подобається творчість Андрія Лисика (Дельфіна), Бориса Рудого, Висоцького, Бродського. Багато до чого я повертаюся через час і переосмислюю прочитане. Щось відкривається мені по-іншому, а щось змушує мене замислитися.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу .
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі