Спочатку на прем'єрі фільму "50 відтінків сірого" у глядацькій залі відчувалася незручність, адже половина глядачок хихикали над кожним словом чи поглядом героїв так, ніби вивчили напам'ять книгу і ці персонажі стали їм рідними.
Не тому що не хочеться писати стандартні захоплення або таку вже стандартну критику картині "50 відтінків сірого", а тому що, переглядаючи фільм, жіноча половина населення просто божеволіє від "дорогої" романтики і в цьому сутність сучасності і в цьому шалений успіх настільки популярної книги.
Фільм непоганий, зовсім ні, якщо бачити в ньому психологічні портрети людей, які пережили в дитинстві не найкращі часи. Але як їх побачити обивателю, для якого польоти вертольотом над містом і є найвища точка романтики? Фільм насичений гламуром, фешенебельністю і респектабельністю, але немає в ньому любові, як би того не хотіли шанувальниці головного героя Крістіана Грея. Не можна не погодитися, актора дійсно підібрано ідеального, якби не одне "але" - його дивне захоплення БДСМ. Тим не менш, подекуди фільм навіть пізнавальний - можна дізнатися значення слів домінант і сабміссів саме в сексуальній сфері. У момент, коли Крістіан Грей дав останнє і найсильніше покарання своїй партнерці, шість разів ударивши її ременем, в залі кінотеатру "Оскар" пролунало: "І що тут такого? У нас так половина країни виховувалася в дитинстві".
"50 відтінків сірого" - фільм, який вже дуже нагадує історію Попелюшки в сучасній версії з домішкою садизму. Дівчина і гадки не мала, що їй зустрінеться настільки ідеальний принц - багатий, вродливий, відомий, впливовий. Сюжет про Попелюшку гарний, але банальний, напевно, тому у фільмі такі яскраві сцени сексуального життя головних героїв. Також фільм можна порівняти з сучасними історіями, коли дівчат елементарно купують дорогими машинами, ноутбуками Apple, дорогим одягом, а в разі відмови грати за правилами - жінка позбавляється всіх привілеїв свого коханого. Знайоме? Чим не проституція?
Чи переглядати "50 відтінків сірого"? Можна, якщо хочеться відчути себе майже в казці. Хочеться повторити - любові там немає, але це суб'єктивно, гарна покупка тіла інколи вважається любов'ю. Ще є віра головної героїні у здатність любов'ю змінити сексуальні вподобання свого коханого садиста.
Окремо хочеться зазначити музичний супровід стрічки "50 відтінків сірого" - тут дійсно чудова добірка пісень. Особливо саундтрек до "50 відтінків сірого" - композиція Beyonce "Haunted".
До речі, деякі мої знайомі планують переглянути фільм саме в День святого Валентина - 14 лютого. Вибір програми вечора - спірний, але у кожного він свій - терпіти і любити або розірвати кайдани "ідилії".
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net