Натусь

Драматургія Володимира Винниченка (1880-1951 р.р.) є знаковою для Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. У 1920 р. прем'єрою п'єси "Гріх" в м. Винниця театр розпочав свою діяльність. У перші два роки роботи на кону франківців було поставлено сім п'єс В. Винниченка. Можна сказати, що своїм становленням, ствердженням європейського напрямку, колектив багато в чому завдячує цьому драматургу, який тримав курс на драматургію інтелектуальну, глибоко психологічну. У 20-ті роки не тільки театр ім. І. Франка, а й більшість театрів України живилися яскравими, вишуканими творами В. Винниченка, але політична діяльність драматурга примушує його емігрувати. З 1928 року, коли була поставлена п'єса "Над", твори В. Винниченка більше не з'являються в репертуарі театру ім. І. Франка. Нова хвиля згадки і уваги до "почерку" В. Винниченка - 90 роки минулого століття. На франківській Малій сцені відбулась постановка А. Жолдака  "Момент" - інсценізація за новелами В. Винниченка. У 1990 р. - прем'єра п'єси "Гріх" у постановці В. Опанасенка. 2 роки тому  молодий режисер Катерина Чепура запропонувала першопрочитання п'єси "Дорогу красі", що відбулась в Театрі у фойє.  Сьогоднішня вистава "Натусь" продовжує знайомити нас із незнаними сторінками творчості видатного письменника, прилучати широкий загал глядачів до кращих зразків національної спадщини.

На тлі родинних взаємин в п'єсі "Натусь" (1912 р.) розкриваються найпотаємніші нетри людської душі. Герої у своїх прагненнях за будь-яку ціну відстояти і впровадити в життя своє егоцентричне "я" перетворюють сімейне життя на пекло, а любов до дитини - свого маленького синочка Натуся,  у розмінну карту жорстокої гри самолюбств.