Таке єврейське щастя
Старий одеський дворик – це щось особливе. Старі дерева, мармуровий фонтанчик у центрі і гвинтові сходи, увиті виноградними лозами. А ще особливі мешканці, з неповторною одеською говіркою, щедрим серцем і нерозумним бажанням давати поради всім і кожному. Адже це не просто сусіди, а члени однією великою, не завжди дружною, але сім'ї. Ось у такому дворику і прожила все життя баба Маня, виростила онучку свою, заміж видала. Зібрали молоді бебіхи, та і подалися до Ізраїлю за кращим життям. І трапився там гембель, зять виявився справжнім лапшерезом і кинув її дівчинку, щоб з іншою виїхати до Америки. Ех, як мовиться "з її єврейським щастям"... Ось і вирішують всім дружним одеським двором, чи їхати бабі Мані рятувати дівчинку. Мюзикл Ігоря Поклада напевно подарує немало приємних вражень глядачам. Легкий, веселий, наповнений справжнім одеським гумором нагадує старий хороший анекдот з легким присмаком ностальгії по нашому минулому "радянському" життю. З одеського діалекту: Бебіхи – речі; Гембель - неприємності; Лапшерез – обманщик.
Коментарі